 |  |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спрощене тлумачення
Ваш час настав, активно беріться за справу, але, зрозуміло, пам'ятаючи про необхідну передбачливість, інакше всі зусилля підуть прахом. Не приймайте занадто поспішно ту пропозицію, яку вам щойно зробили або ось-ось зроблять. Цілком можливо, що вона набагато менш вигідна вам, ніж на перший погляд здається. Розумні й реальні бажання здійсняться. Пам'ятайте прислів'я: не рий іншому яму, сам у неї потрапиш.
зовнішнє, що відступає, руйнується | 6 |
|
Назва: кань (занурення) |
5 |
| ||
4 |
| ||
внутрішнє, що настає, що творить | 3 |
|
Назва: дуй (дозвіл) |
2 |
| ||
1 |
|
№ 60. Цзе. Обмеження.
Під час процесу роздроблення та індивідуалізації недоліком його може з'явитися його невпинність. Він має бути узятий у відомі рамки. Якщо в попередньому було дано образ брижів на воді, до того ж ніяк не було вказано, що ця вода обмежена, то могла з'явитися думка: вода ця розіллється, іншими словами, цей процес індивідуалізації може йти дедалі далі й далі, і внутрішні суперечності його вже самі можуть призвести до виснаження. Тому на зміну йому йдеться про процес обмеження. Образно це виражено в гексаграмі тим, що триграма "вода" поміщена над триграмою "водойма". Так, вода введена в русло, введена в береги. Таким чином, дано обмеження. Це обмеження служить розвитку, тому що що розвиток передбачає створення нових цінностей, і якби не було обмеження, то індивідуалізація, яка не має зупинки, не вела б до створення нових цінностей, бо ніщо не могло б у цьому процесі встояти, все піддавалося б розпаду все далі й далі. Таким чином, те горе, яке могло б виникнути в результаті невпинного роздроблення, теж піддається обмеженню, бо, як і все інше, воно не може навіки залишатися незмінним. Тому в тексті тут говориться:
Обмеження.
Звершення.
Горе обмежене.
Воно не може бути стійким.
1
На першій позиції обмеження проявляється в образі максимальної замкнутості. Оскільки перша позиція являє собою
собою перебування в самих глибинах індивідуальності, тут людина нікуди не виходить із самої себе, вона обмежена в
самій собі. Усвідомивши себе як індивідуальність, вона залишається тільки наодинці із самою собою. З контексту попередніх
гексаграм випливало, що таке перебування в собі самому може призвести до несприятливих наслідків. Однак оскільки
тут розглядається як необхідний саме процес обмеження, остільки "Книга Змін" говорить про сприятливий
результат, бо такий процес тут необхідний. Так, у тексті ми читаємо:
На початку сильна риса.
Не вийдеш із внутрішнього двору.
Хули не буде.
2
Якщо таке перебування в собі, яке зазначено вище, і буває необхідним, то тільки до відомого терміну, бо збереження
попереднього стану під час наступного етапу призводить лише до нещастя. Якби людина навіть поширила свою
діяльність дещо далі, ніж було можливо й потрібно в попередній позиції, але не досягла б того широкого охоплення свого оточення, яке потрібне в такому стані.
свого оточення, яке потрібне в такому періоді часу, то це призвело б лише до нещастя. У тексті тут сказано:
Сильна риса на другому місці.
Не вийдеш із зовнішнього двору.
Нещастя.
3
На третій позиції вихід назовні стає вже необхідним, тому про наявність його текст тут навіть і не згадує,
бо такий вихід назовні настане сам собою, якщо людина досягла в розвитку своєї життєвої ситуації до цієї третьої
позиції. Однак при виході назовні людина має сама в собі знайти стримувальні стимули, має сама себе вміти
обмежувати. Якщо це прийнято нею до уваги, то вона може вийти з гідністю зі сформованого становища. У тексті
це сказано так:
Слабка риса на третьому місці.
Якщо не будеш обмежувати себе,
то буде про що зітхати.
Хули не буде.
4
Усе, що мало бути зроблено у внутрішньому житті, тут є досягнутим. Людина може набути певної
впевненості у своїх діях. Якщо вона знаходить у собі самій уміння ставити собі мету і ставити межі своїй
діяльності, то людина може досягти того спокою, який виникає завдяки вмінню обмежити себе, і
того розвитку надалі, який настає в результаті самостійного ведення своїх вчинків. Тому в
тексті тут говориться:
Слабка риса на четвертому місці.
Заспокоїшся в обмеженні.
Звершення.
5
Характерна риса п'ятої позиції - це врівноваженість, однакова віддаленість від обох крайнощів. Така гармонія,
яка проявляється і зовні, і всередині, призводить до того, що людина може знаходити насолоду у своєму обмеженні. Але
людина, що діє на цій позиції, якщо вона виходить з її суті, може здійснити лише великі справи,- такі, які
викликають похвалу з боку оточуючих людей. Ось чому в тексті тут сказано:
Сильна риса на п'ятому місці.
Солодке обмеження.
Щастя.
Якщо виступиш, то буде похвала.
6
Урівноваженість, притаманна попередній позиції, тут уже втрачена. Тому обмеження сприймається тут як
щось зовнішнє. Символічно це виражено вже в самій позиції, яка є зовнішньою позицією всієї гексаграми.
Тому обмеження, яке виникає тут, може бути пережите як якийсь тиск ззовні, й усвідомлюється лише як щось
сумне й гнітюче. Стійке перебування в такому стані може спричинити лише нещастя. Тут варто було б взяти до уваги
увагу перехідний характер цієї позиції, перейти до наступної ситуації ступеня процесу обмеження і прагнути до
роботи над самим собою в межах тих рамок, які поставлені вже в попередньому. Якщо це взято до уваги, то
каяття в попередніх помилках може відпасти. Тому в тексті тут слід бачити два афоризми: один, що характеризує
об'єктивність даної ситуації, і другий - відсутність каяття як результату правильно зрозумілої та виправленої ситуації.
Так, у тексті тут написано:
Нагорі слабка риса.
Гірке обмеження.
Стійкість - до нещастя.
Каяття зникне.