Інтерпретацію побудовано на підставі критичної школи Коментаторів Ван Бі, Вань І, Ито Тогай.
№ 50. Дін. Жертовник.
Образу динамічної зміни протиставляється тут щось статичне. Триножний жертовник - ось образ цієї ситуації.
Його триноги гарантують стійкість; так після динамічного моменту настає статичний. Але тут справа йде
дещо складніша, і образ цієї гексаграми треба розглянути і з інших боків, щоб зробити зрозумілим текст. Якщо
в попередній гексаграмі ми згадували в коментарях до четвертої позиції переплавку, то тут цей жертовник
з'являється як знаряддя переплавки, як той тигель, у якому плавиться метал. Образно це виражено в тому, що внизу
ми маємо триграму сунь, яка символізує дерево, що розуміється тут як паливо, а нагорі ми маємо триграму лі,
яка позначає вогонь, що виникає з цього палива. Тут показано дію вогню на тигель, що підігрівається ним, і
всередині тигля в розплавленому металі проявляється дія вогню як жар. У цій переплавці намічаються подальші й нові
шляхи розвитку всіх ситуацій. Але тут поки береться лише стійкий момент самої переплавки. У цьому сенсі жертовник
розуміється як стійкість. Даний образ виражається в контекстах афоризмів при окремих рисах. Загальний же афоризм
тут вкрай стислий, він говорить тільки про початок нового періоду і про можливість подальшого розвитку і звершення.
Крім того, необхідно сказати, що текст тут, мабуть, зазнав значного псування, бо в різних виданнях
"Книги Змін" ми тут знаходимо різні тексти. Філологічно критичний вибір тексту зроблено в критичному перекладі.
Тут же, оскільки ці коментарі будуються головним чином на роботі Вань І, остільки ми дотримуємося його
видання. Так, у його виданні ми читаємо:
Жертовник.
Початкове щастя.
Звершення.
1
Основна особливість першої позиції в цьому разі в тому, що вона, з одного боку, приходить на зміну попередній
ситуації, яка має бути цілком відкинута, з іншого ж боку, - в тому, щоб прагнути до вищих позицій,
тобто до подальшого розвитку ситуації. Тому тут ідеться про те, що жертовник перекинуто догори дриґом. Природно,
що при цьому залишки колишніх жертв із нього випадають. Так само має випасти все, що є залишком від попередніх
помилок. Але за цими залишками попереднього можна судити і про якість даної ситуації. Так, тут повторюється думка,
яка неодноразово трапляється в стародавніх китайських текстах (наприклад, "Дао де цзин"), що "за сином впізнають матір".
Оскільки тут передбачається подальший розвиток, який можливий саме завдяки очищенню від залишків попередніх
помилок, остільки тут ідеться про сприятливий результат цієї позиції. Ці образи в тексті виражені так:
На початку слабка риса.
Жертовник перекинуто догори дриґом.
Сприяє вигнанню занепаду.
Наложницю беруть заради її потомства.
Хули не буде.
2
На попередньому щаблі вже були набуті відомі сили. Вони є змістом даної ситуації. Тому на
другому щаблі ситуації, яка називається Жертовник, ідеться про вміст жертовника, тут він має бути повним.
Якщо людина займає дану позицію в цій ситуації, то ця повнота стосується саме її. Навпаки, у людей, які
вороже протистоять їй, тобто у людей, якісно відмінних від неї, цієї позиції бути не може. У силу антитези
про них може бути сказано як про людей, які переживають потребу. Але ця потреба в силу розмежування даної людини і її
противника не може торкнутися її самої, бо тут, на другій позиції, вона ще цілком перебуває в собі зі своїми
силами. Тому в тексті тут ми читаємо:
Сильна риса на другому місці.
У жертовнику є повнота.
У моїх супротивників нужда,
але до мене вона не дійде.
Щастя.
3
Образ жертовника весь час згадується в афоризмах окремих рис. Третя риса - сама середина жертовника,
являє собою те місце, де в нього починаються вушка. Але оскільки третя риса є переломним моментом,
остільки тут йдеться про зміну форми цих вушок. З іншого ж боку, образ жертовника є тільки образ,
образ переплавлення тих сил і якостей, які залишилися від минулого і які лише в переробленому вигляді можуть бути
використані надалі. На третій позиції ця переплавка ще, звичайно, не доведена до свого кінця, тут ще
майже немає сил, які мають бути набуті. Тому "Книга Змін" тут говорить про жир фазана. Як відомо,
м'ясо фазана має мало жиру. Тому жир фазана - це, власне кажучи, ще майже відсутність жиру. Але все ж таки
тут намічається відомий розвиток і хоча б частковий перехід до розрідження атмосфери, згущеної в попередньому,
і тому тут робиться згадка про кінцеве благополуччя, яке може бути досягнуто в тому разі, якщо
цю позицію пройдено правильно. У цьому сенсі доводиться розуміти текст:
Сильна риса на третьому місці.
Вушка жертовника змінені.
У дії будуть перешкоди.
Жиром фазана не наситишся.
Щойно пройде дощ, так він і вичерпається.
Каяття.
Але врешті-решт - щастя.
4
При виході назовні в даній ситуації мала б бути допомога з боку того, що вже існує на самому початку
її, бо ситуація ця статична, в ній немає постійного накопичення сил. Відповідність четвертої і першої позицій тут
давала б можливість очікувати цю допомогу від першої позиції, але вона була охарактеризована образом жертовника,
перекинутого догори ногами. Тому з погляду четвертої позиції тут ноги жертовника підломлені, тобто,
якщо ми розшифруємо цей образ, вихідна точка діяльності людини, що займає цю позицію, позбавлена будь-якої
стійкості. Надійність такої позиції "Книга Змін" висловлює шляхом розвитку образу жертовника, у якого
підламана нога. Тому в тексті тут ми читаємо:
Сильна риса на четвертому місці.
У жертовника підломилася нога.
Перекинуті жертви князів, і зовні жертовник забруднений.
Нещастя.
5
Стійкість, характерна для цієї гексаграми, досягає свого вираження зовні на п'ятій позиції. Оскільки
четверта охарактеризована як позиція негативна, остільки виправлення її може виходити не від неї самої, а
від передбачення подальшого розвитку, тобто того, що виражено на шостій позиції. Сильна риса, що характеризує
шосту позицію, тут сприймається як дужка, яка з'єднує вушка жертовника. Вона тут названа золотою дужкою,
і цей образ, образ твердого металу, і виражає собою сильну рису, тобто в кінцевому рахунку ті накопичені сили,
які виразяться на наступній позиції. Ці вушка жертовника тут названі жовтими, але, як ми неодноразово бачили,
тільки тому, що це середня риса і їй притаманний колір середини. На цій позиції необхідне тільки правдиве і
вірне дотримання повної стійкості тих якостей, які є результатом переплавлення, згадуваного в даній
ситуації. Тому текст говорить тут:
Слабка риса на п'ятому місці.
У жертовника жовті вушка і золота дужка.
Сприятлива стійкість.
6
У контексті цієї гексаграми верхня риса не відчувається як перерозвиток, тому що справжнє виявлення всіх сил,
набутих на п'ятій позиції, там ще не дано. П'ята позиція тут лише підводить до шостої, а не є
самостійною. Якщо з погляду п'ятої позиції сильна верхня риса була виражена в образі золотої дужки,
то в контексті самої шостої позиції, де важливо наголосити на відсутності надмірності на ній, йдеться вже не про
золоту дужку, а яшмову дужку, бо яшма в арсеналі китайської образності є символом гармонійної повноти
розвитку всіх вищих якостей. Тож текст тут говорить таке:
Нагорі сильна риса.
У жертовника яшмова дужка.
Велике щастя.
Нічого несприятливого.
