 |  |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спрощене тлумачення
Удача, коли відзначить усі ваші справи, стоїть на порозі. Але діяти поки що ще рано. Якщо будете просуватися вперед досить обачно, обставини складатимуться краще з кожним днем. Бажання здійсниться найближчим часом. На підході щасливий період життя, чекати залишається зовсім недовго.
зовнішнє, що відступає, руйнується | 6 |
|
Назва: лі |
5 |
| ||
4 |
| ||
внутрішнє, що настає, що творить | 3 |
|
Назва: кань (занурення) |
2 |
| ||
1 |
|
№ 64. Вей-цзи. Ще не кінець!
Ситуації розгортаються так, що нарешті настає хаос, але хаос розглядається не як розпад створеного, а як нескінченність, як можливість нескінченної творчості все знову і знову. Не як щось негативне виступає тут хаос, а як середовище, в якому може бути створено щось абсолютно нове. Безумовно, ця нова творчість має піти за законами (і з точки зору авторів "Книги Змін", за тими самими законами, що були вказані вище). У цьому вбачається циклічність у "Книзі Змін". В останню хвилину в цій останній ситуації "Книга Змін", наче напуття, дає вказівку, що тут може статися і чого треба остерігатися. Найважливіше тут - це наявність повноти сил. Краще, якщо їх буде більше, ніж треба, ніж якщо їх не вистачить в останню хвилину, бо якби їх не вистачило в останню хвилину, то нічого сприятливого не можна було б очікувати. Ось чому текст говорить тут:
Ще не кінець.
Звершення.
Молодий лис майже переправився.
Якщо вимочить хвіст, то не буде нічого
сприятливого.
1
Перша позиція являє собою лише початок цього процесу, тобто початок вироблення необхідних сил, тому
можна припустити, що їх тут ще мало. Насамперед текст "Книги Змін" вказує на те, що людині
доведеться сильно пошкодувати, якщо в минулому, до того, як їй доводиться переходити через хаос, вона не виробила
достатньої кількості сил. Тому в тексті тут сказано тільки таке:
На початку слабка риса.
Підмочиш свій хвіст.
Жаль.
2
У процесі творчості річ уже створена, вона існує як для себе, так і для свого оточення. Сховатися вона вже
більше не може. Її явно видно всім. Якби в людини, що стоїть на другій позиції, тобто там, де вона перебуває в
собі самій, з'явилося бажання бути прихованою, то це було б для неї недосяжно. Це втілено в образ жінки,
яка втратила завісу на колісниці. Наполеглива гонитва за своєю непроявленістю, пошуки загублених завіс не можуть
тут привести ні до якого результату. Коли надалі настане час (а він, безумовно, може настати),
тоді все буде відновлено, людина може бути замкнута в самій собі. Тут це недосяжно, і майбутнє має бути
надано майбутньому. У такому сенсі в тексті тут говориться:
Слабка риса на другому місці.
Загальмуй колеса.
Стійкість - до щастя.
3
Але ось настає вихід назовні. Він не може не настати, і третя позиція характеризує саме його. Але тут, коли
"ще не кінець", власне кажучи, ще нічого не досягнуто і ще сил не вистачає. Похід, який був би зроблений,
виходячи з цієї позиції, міг би бути тільки невдалим. І проте необхідність цього виходу назовні, необхідність
зробити новий цикл творчості тут виступає настільки сильно, що позиція сама сприяє цьому.
Суперечливість цієї позиції виражається в суперечливості афоризму, приписаного до неї:
Слабка риса на третьому місці.
Ще не кінець.
Похід - до нещастя.
Сприятливий брід через велику річку.
4
Необхідною умовою роботи, яка може бути зроблена на цій позиції, є та стійкість, яка
свідчить про повноту сил. Тільки вона може привести до вдалого результату. Але ця стійкість має перед собою не
спокійне середовище, а збуджений хаос, і саме проти нього має тут виступати людина. Нехай на неї чекають
великі труди, нехай довгий термін вона буде змушена боротися, але якщо вона буде, зберігаючи стійкість, продовжувати свою
боротьбу, то все у світі, весь світ, зашифрований в образі великого царства, схвалить його діяльність. Проти всіх сил
темряви має виступити він тут. І "Книга Змін" радить йому:
Сильна риса на четвертому місці.
Стійкість - до щастя.
Каяття зникне.
При потрясінні треба напасти на країну бісів.
І через три роки буде похвала від великого царства.
5
Стійкість, охарактеризована на попередньому щаблі, тут є центральною характерною рисою людини.
Вона надає їй благородства. І це благородство, як з якогось центру, може випромінюватися в усе оточення,
облагороджуючи його. Суть цієї внутрішньої шляхетності - у тій гармонії, яка підкреслюється середньою позицією
у верхній триграмі. Це внутрішня правдивість. Те, що вона має випромінюватися і сяяти, вказується тим, що ця
риса є центральною в триграмі сяйва. Так, тут, у межах мороку й хаосу, внутрішня правда сяє,
осяваючи все навколо, і в цьому вказується можливість подальшого прояву світла, тобто творчості. Іншими словами,
тут дається вихідна точка для нового циклу, що починається знову в першій гексаграмі творчості. У такому сенсі
може бути зрозумілий текст:
Слабка риса на п'ятому місці.
Стійкість - до щастя.
Не буде каяття.
Якщо з блиском шляхетної людини буде правда, то буде і щастя.
6
Після того, що досягнуто вже на попередній позиції, залишається лише умиротворення старості. Якщо людина вчасно не
встигла розпочати творчість, то перед нею, як можливість, залишається лише знайти задоволення в спокійному бенкеті.
Для того щоб дійти до такого бенкету, треба володіти багатьма силами, треба володіти внутрішньою правдивістю. За
бездіяльність тут не можна звинувачувати людину, і ніхто її не буде хулити за це. Вона заслужила свій спокій. Але якби
би вона зробила якусь дію, коли вже час для цієї дії минув, то її було б накрито силами хаосу з головою.
силами хаосу з головою. Усе було б ним втрачено. Тому в тексті сказано:
Нагорі сильна риса.
Володій правдою, коли ллєш вино.
Хули не буде.
Якщо промочиш голову,
то, навіть володіючи правдою,
втратиш цю правду.