Ї-цзін. Гексаграма №44

Інтерпретацію побудовано на підставі критичної школи Коментаторів Ван Бі, Вань І, Ито Тогай.

№ 45. Цуй. Возз'єднання.

Ми мали нагоду неодноразово переконатися в тому, що гексаграми в "Книзі Змін" одна за одною йдуть за принципом протилежності. Так і в цьому випадку після перерахування як розрізненості, йде гексаграма, що позначає возз'єднання. Це возз'єднання, власне кажучи, намічалося вже як внутрішня якість у попередній ситуації. Тут воно є основною темою даної ситуації. У стародавньому Китаї царя розглядали як живого представника всіх батьків, тобто попередніх царів. У цьому відношенні антитеза живого і мертвого використана в цьому афоризмі. Але афоризм говорить не тільки про антитезу, але також і про возз'єднання цих протилежностей. У цьому ж сенсі доводиться розуміти і зустріч із великою людиною, про яку говорить текст. Оскільки тут ідеться про возз'єднання в цілому, у всіх його можливих варіантах, то дається вказівка на возз'єднання як на серйозну і велику справу, для якої необхідні великі жертвопринесення. Якщо все це дотримано людиною, то сприятливість її дії, хоч би вона була і великою, гарантована сама собою. У тексті тут ми читаємо:

Возз'єднання.
Звершення.
Цар підходить до володарів храму (до духів предків).
Сприятлива зустріч із великою людиною.
Сприятлива стійкість.
Необхідне велике жертвопринесення, тоді - щастя.
Сприятливо мати куди виступити.

Правда як відображення дійсності народжується в синтезі. Оскільки тут, на першій позиції, лише намічається можливість синтезу, остільки правдивість тут не може бути доведена до кінця. Завдяки цьому і результат діяльності, побудованої на такій неповній правдивості, може бути як гармонійним, так і негармонійним. Якщо результат діяльності призведе до хаосу, то людина може лише скорботно вигукнути про це. Навпаки, якщо результат призведе все-таки до возз'єднання, то воно і буде досягнуто. У всякому разі, страх у такій діяльності міг би тільки зашкодити людині. Тому "Книга Змін" радить:

На початку слабка риса.

Якщо будеш правдивим, але не до кінця, то може бути як розгубленість, так і возз'єднання.
Тоді вигукнеш, але всі одразу зберуться, і буде сміх.
Не бійся.
Якщо вирушиш, то хули не буде.

Возз'єднання може настати і за пасивності однієї зі сторін, що з'єднуються. Вона може бути лише Захоплена. Але навіть і це може гарантувати сприятливий результат. А якщо цей результат буде сприятливим, то він потребуватиме витрати лише невеликих жертв, бо не в кількості жертв справа, а в тій правдивості і благоговінні, з якими приноситься жертва. У цьому сенсі текст говорить:

Слабка риса на другому місці.

Даси себе захопити, і буде щастя.
Хули не буде.
Якщо ти правдивий, то це сприяє необхідності принести навіть малу жертву.

Процес возз'єднання може йти і неправильно, він може призвести до жалю. І саме ця можливість відображена у третій позиції кризи. Оскільки на ній не закінчується процес, остільки з неї потрібно виступити. Це найкраще, що може бути зроблено, але навіть і тоді людина може пошкодувати, що пропустила більш сприятливий момент - попередню другу позицію.
Так, у тексті сказано:

Слабка риса на третьому місці.

Возз'єднання і зітхання.
Нічого сприятливого.
Якщо виступиш, то хули не буде, а буде лише невеликий жаль.

Але ось момент кризи минув, і вперше перед людиною з'являється можливість справжнього возз'єднання. Само собою, що цей момент охоплений переживанням щастя. Тому лаконічний текст говорить:

Сильна риса на четвертому місці.

Велике щастя.
Хули не буде.

Те щастя, яке переживається на попередньому щаблі, може бути силою, яка притягує до себе всіх оточуючих. Тому в цій ситуації всі можуть прагнути не до тієї людини, яка посідає головну, п'яту позицію, тобто до тієї, яка є носієм возз'єднання переважно, хто є носієм возз'єднання переважно, а до його предтечі - людини, символізованої четвертою рисою. Тому до головного носія принципу возз'єднання може бути виявлена деяка недовіра. Однак ця недовіра не має її бентежити. Він повинен від самого початку і навіки залишатися стійким, бо йому, як тому, хто пройшов через досвід попереднього ступеня, відомо, що тяжіння до предтечі є лише перехідним етапом, лише частиною шляху, який проходять усі, хто прагне возз'єднання саме з ним, що стоїть на п'ятій позиції. Тому "Книга Змін" тут лише констатує:

Сильна риса на п'ятому місці.

Возз'єднання у того, хто займає престол.
Хули не буде.
Якщо все ж таки немає довіри, то будь від початку і навіки стійким, тоді каяття зникне.

Ситуація возз'єднання є сприятливою, але на шостій позиції вона добігає свого кінця, це може бути пережито людиною як велике горе. Вона може віддатися плачу, описаному в "Книзі Змін" у найреалістичніших рисах. Але подальша ситуація є теж сприятливою. Тому "Книга Змін" втішає тут так:

Нагорі слабка риса.

Скарги, і стогони, і сльози - до нежитю.
Хули не буде.

зовнішнє, що відступає, руйнується	6	Назва: дуй (дозвіл) Властивість: радісність Образ: водойма
	5
	4
внутрішнє, що настає, що творить	3	Назва: кунь (виконання) Властивість: самовіддача Образ: земля
	2
	1