 |  |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спрощене тлумачення
Ви прагнете на передній план занадто активно, більш ніж це вигідно вам у даний час. Ви готові розтоптати оточуючих, що, м'яко кажучи, не принесло б їм задоволення. У честолюбстві немає нічого поганого, але воно неодмінно має супроводжуватися тактовністю у спілкуванні з людьми. Бажання ваше здійсниться тактовністю у спілкуванні з людьми. Бажання ваше здійсниться, якщо ви поводитиметеся дещо скромніше. Постарайтеся відшукати в цьому відношенні "золоту середину".
зовнішнє, що відступає, руйнується | 6 |
|
Назва: чжень (збудження) |
5 |
| ||
4 |
| ||
внутрішнє, що настає, що творить | 3 |
|
Назва: цянь (творчість) |
2 |
| ||
1 |
|
№ 34. Да-чжуань. Міць великого.
За час попереднього періоду людина може виробити всі сили, які потрібні їй для подальшої діяльності. Весь сенс цієї тимчасової затримки в діяльності, яка була намічена в попередньому, полягає саме в тому, щоб у спокої виробити якомога більшу силу, необхідну для якоїсь великої справи, яка може бути здійснено надалі. Під час цього спокою виробляється велика міць, яка є темою даної ситуації, але при цьому завжди треба мати на увазі, що велика міць може бути тільки тоді, коли людина не покладається виключно на одного себе, а діє спільно з колективом. У цьому відношенні потрібно з повною стійкістю дотримуватися своїх зв'язків з оточуючими людьми. Тому вельми короткий текст говорить:
Міць великого.
Сприятлива стійкість.
1
У загальному вступі ми вже вказали на стійкість. Тут для подальшого розгляду потрібно взяти до уваги,
що стійкість (чжен) інтерпретується постійно і як правота. І саме з цим значенням правоти, вірності
доводиться тут рахуватися. Для розуміння образу цієї риси необхідно згадати те, що йшлося в 32-й
гексаграмі щодо символіки тіла в "Книзі Змін". У перший момент прояву великої могутності, про яку
говорить дана ситуація, насамперед необхідно взяти до уваги, що стійкість (вона ж - правота) повинна
бути зрозуміла як об'єктивна правота, як та, що підтверджена всім оточенням людини. Бо якби, навпаки,
людина розраховувала на стійкість як на свою власну якість, вона впала б у помилку так само, як впала б у помилку,
якби заспокоїла себе тим, що міць його велика. Тому всякий виступ до діяльності тут ще не може бути сприятливим
сприятливим, бо на даному ступені, ступені першого моменту ситуації мощі великого, потрібно тільки зібрати сили до
розвитку цієї ситуації за подальшими етапами. Тому текст "Книги Змін" говорить тут:
На початку сильна риса.
Міць у пальцях ніг.
Похід - до нещастя.
Так буде справді!
2
Стійкість, що розуміється як правота, є в даній ситуації справжньою внутрішньою якістю особи, яка її займає.
Саме на другій позиції ми завжди зустрічаємо максимальне вираження внутрішніх якостей. Тому лаконічний текст
тут тільки нагадує:
Сильна риса на другому місці.
Стійкість - до щастя.
3
Третя позиція, як позиція кризи, характеризується тим, що за діяльність людина береться, не маючи достатньої
кількістю сил. Хоча тут у ситуації могутності великого передбачається наявність великих сил, проте справді великі сили
у людини можуть бути лише в тому разі, якщо вона спирається на оточення, тобто якщо вона в етичному плані пов'язана з
іншими людьми і з їхньою діяльністю. Оскільки третя риса являє собою замикання в собі як протилежність
виходу назовні, остільки не зможе тут людина розраховувати на підтримку оточуючих її людей. Якби вона все ж стала
діяти всупереч нормальній ситуації, то вона проявила б себе як людина, позбавлена етичних якостей, тобто
неблагородна людина. І все ж, якби така людина почала діяти, то наполегливість її в цій дії
була б жахливою. І це "Книга Змін" виражає в образі, сповненому гумору:
Сильна риса на третьому місці.
Нікчемній людині доведеться бути потужною.
Благородній людині доведеться загинути.
Стійкість - жахлива.
Коли козел б'є огорожу, то в ній застрягнуть його роги.
4
Для того щоб зрозуміти афоризм цієї риси, необхідно згадати, з чого складається ця гексаграма. У ній внизу
"творчість", тобто творчі сили, якими сповнене внутрішнє життя людини: зовні триграма "блискавка", тобто
найактивніша діяльність. Сама по собі творчість, оскільки вона тільки всередині, може бути зрозуміла як творчість
у потенційному стані. Верхня ж триграма дії характеризує вже прояви цієї творчої потужності зовні.
Тому нижня риса верхньої триграми, тобто перший вихід назовні, обумовлена самою ситуацією, вираженою тут в
образі пробитої огорожі, яку можна зрозуміти, лише зіставивши її з образом попереднього афоризму. Тут мається на увазі
на увазі вихід до діяльності великого розмаху. Така діяльність може охопити великі простори. Тому тут
з'являється образ колісниці як засобу пересування. І в цьому прагненні до дії зовні має бути дотримана повна
стійкість, яка в даному контексті розуміється і як правота цієї дії. У тексті ми тут читаємо:
Сильна риса на четвертому місці.
Огорожа пробита.
У ній не застрягнеш.
Міць - в осях великої колісниці.
Стійкість - до щастя.
Каяття зникне.
5
На третій позиції зустрівся образ цапа, що бодає огорожу. Цей козел - символ неприборканої сили, яка
кидається до зовнішньої діяльності, не зрівнявшись із перешкодою. Оскільки п'ята позиція являє собою
найгармонійніший прояв назовні якостей даної ситуації, остільки якості, символізовані цим цапом, повинні
бути тут відображені. Ба більше, вони мають відійти від людини настільки і бути замінені своєю протилежністю,
що має настати виправлення скоєних раніше помилок. Ось чому текст говорить тут:
Сильна риса на п'ятому місці.
Втратиш козла навіть за легких обставин.
Каяття не буде.
6
Паралельно з міццю, про яку йшлося в цій гексаграмі, у ній ішлося про прагнення проявити цю міць.
У момент перерозвитку, який символізується верхньою рискою, позитивна якість, тобто потужність, відступає на
задній план, і необдуманий вчинок, і прагнення до прояву зовні без достатніх сил виступають як характеристика
даного моменту. Але якщо на третій позиції, яка являє собою лише перехід до зовнішньої діяльності, це вже
призводило до несприятливих результатів, то тут ця якість може призвести до абсолютно безвихідного становища.
Тут не можна очікувати нічого сприятливого. Але якщо людина в цих найнесприятливіших умовах буде ними
спровокована на напруження своїх сил, а тим самим і на розвиток їх, то врешті-решт вона може знайти сприятливий
вихід зі сформованого становища. Ця думка виражена в тексті в таких образах:
Нагорі слабка риса.
Козел бодає огорожу
і не може відступити,
не може й просунутися.
Нічого сприятливого.
Але якщо буде важко,
то буде і щастя.