Інтерпретацію побудовано на підставі критичної школи Коментаторів Ван Бі, Вань І, Ито Тогай.
№ 19. Лінь. Відвідування.
В результаті процесу, описаного в попередній гексаграмі, усуваються елементи дисгармонії, тобто того, що як щось
успадковане від предків, далеке від даного часу і, не знаходячи в ньому застосування, приречене на розкладання. Але коли ці
пережитки усунуті, то можливо взаємне зближення елементів, що залишилися, якому вже ніщо не заважає.— Так і в пізнанні,
коли вдається звільнитися від пережиткових упереджених думок, можливо зближення з об'єктом, т. е. його пізнання.
Це називається "відвідуванням". Однак зближуватися слід небайдуже до будь-чого. Бо ситуація прямо протилежна
цієї,- втеча,- така, що зближення з нею важливо приречене на невдачу. Гексаграма, що виражає цю втечу,
приурочена до восьмого місяця китайського календаря. Тому «восьмий місяць» метафорично позначає «втеча». Ось чому
у час Відвідування, навіть розвиваються початкові імпульси, яким сприяє тут стійке властивість даної
ситуації, все одно людину призводить до нещастя, коли вона наближається до восьмого місяця, або, словами тексту:
Відвідування.
Початковий розвиток: сприятлива стійкість.
При досягненні восьмого місяця буде нещастя.
1
Як для виправлення псування необхідна тверда рішучість, так для відвідування, що зближує, потрібна м'якість і людяність.
Як викорінення дикого варварства потрібне втручання сили, так подальшого культурного розвитку необхідна
любов і співчуття до того, кого треба розвивати.
Так само і в пізнанні: як для усунення помилкових і упереджених думок
потрібна сила знання, набутого в колишньому досвіді, так щоб проникнути в нову ідею, «відвідати» її, ще не
відому, необхідна споглядальна сила нового акта пізнання. Але оскільки на цій позиції напруженість,
охарактеризована сильною рисою, дедалі більше зростає, можливо відвідування всього без відмінності. Але це -
перерозвиток. Тому текст нагадує про стійке дотримання рамок та заходів, говорячи:
Спочатку сильна риса.
Загальне відвідування.
Стійкість – на щастя.
2
На цій позиції умови в основному залишаються такими самими; тільки правильне проходження попереднього ступеня гарантує
врівноваженість сил, характерну для серединної, другої позиції. У цьому становищі сама ситуація забезпечує просування
вперед, для якого зайве застереження, вказане на попередньому ступені. Тому в тексті ми знаходимо лише:
Сильна характеристика на другому місці.
Загальне відвідування.
Щастя.
Нічого несприятливого.
3
Знову настає момент активної дії, але в ньому діючими виявляються податливі здібності, характерні для
даної ситуації загалом і виражені тим, що непарна позиція зайнята слабкою рисою. Так, якщо тут і можлива активність,
то вона все ж таки не виходить за межі особистих переживань. Ними можна насолоджуватися, але ніщо не сприяє їм зовні,
де вони не виявляються. Однак це становище кризи небезвихідне, бо за достатньої турботливості можна уникнути
осуд за свої дії. У тексті тут сказано:
Слабка межа на третьому місці.
Солодке відвідування.
Нічого сприятливого.
Але якщо вже подбаєш про це, то хули не буде.
4
Як ми вже неодноразово бачили, сенс четвертої позиції — це самовіддача. Але не завжди вона відбувається безперешкодно.
Тут же для неї умови особливо сприяють, бо за змістом Відвідування її зміст є приходом до іншого, який
тим паче можливий, оскільки цієї позиції у цій гексаграмме існує правильне відповідність із першою рисою.
Тут досягається те, що намічалося першої позиції. Там діяло ще знання, що склалося у минулому досвіді,
тут же досягається знання, яке набуває знову. Тому в тексті ми знаходимо:
Слабка риса на четвертому місці.
Відвідування, що досягає.
Хули не буде.
5
Як і на попередньому щаблі, тут діє благотворно відповідність з другою рисою. Воно дає гармонійне пізнання,
бо для другої позиції тут характерна дія нового акта пізнання в межах накопиченого досвіду, тут же:
дія накопиченого досвіду у новому акті пізнання. Таке знання панує над пізнаваним, цілком опановує
матеріалом пізнання. Про це синтезуюче пізнання в тексті читаємо:
Слабка риса на п'ятому місці.
Пізнане відвідування.
Належить великому государю.
Щастя.
6
Після того, як за наявності справжнього знання здійснено відвідування, то в останньому вже нічого нового не доведеться дізнатися.
Вже відомо, що все відомо, а отже, неможливо і не треба приховувати будь-що, тобто можлива і необхідна
повна щирість у відвідуванні. Власне активний процес у відвідуванні вже завершився і може лише заглиблюватись,
але заглиблюватися настільки, що у новому акті пізнання досягається така повнота його, що у ньому міститься
і весь раніше накопичений досвід та знання. Їм може задовольнитись людина, бо процес відвідування тут закінчується,
і поза пізнаваним нічого не залишається. Але це не означає ще зупинки, за яку може загрожувати хула. Тому і в
текст говориться:
Нагорі слабка риса.
Щире відвідування.
Щастя.
Хули не буде.