Інтерпретацію побудовано на підставі критичної школи Коментаторів Ван Бі, Вань І, Ито Тогай.
№ 61. Чжун-фу. Внутрішня правда.
У процесі роздроблення виникли окремі індивідууми. Процес цей піддавався обмеженню. Таким чином,
індивідуальне становило відому стійкість. Але для подальшого свого буття, власне, для того, щоб
виникнути в справжньому сенсі цього слова, індивідуальне має бути внутрішньо самостійним, воно має бути
наповнене внутрішньою правдою. Тому ця ситуація, що йде на зміну попереднім, називається Внутрішня правда.
Незалежно від того, наскільки розвинений даний індивідуум, ця внутрішня правда має бути присутня в ньому. З точки зору
точки зору авторів "Книги Змін", вепри і риби являють собою істоти, найбільш тупі й обмежені в поганому
сенсі слова. Звичайно, це лише образ, що позначає слаборозвинену людину. Але навіть така людина, незважаючи на всю
її обмеженість, якщо вона володіє цією внутрішньою правдою, все ж є людиною і може діяти в
навколишньому житті. За наявності такої внутрішньої правди вона здатна до серйозної і великої діяльності, у якій,
само собою, вона має зберігати стійкість, тобто вміння гармоніювати зовнішнє спонукання до дії і внутрішню
реакцію на це спонукання. Саме в гармонії сприйняття і реакції повинна протікати ця серйозна і велика діяльність,
яка мається тут на увазі. Цю думку "Книга Змін" втілює в такі образи:
Внутрішня правда.
Навіть вепрям і рибам щастя.
Сприятливий брід через велику річку.
Сприятлива стійкість.
1
На самому початку цієї ситуації, коли вона ще не тільки не виявлена зовні, а й не знайдена всередині, співмірність і
гармонійність, про яку щойно було сказано, є ще проблематичними. Але тільки за наявності їх може бути
досягнуто щастя. Будь-яке відхилення від цього, якщо не призведе до нещастя, у всякому разі викличе занепокоєння,
а воно саме заважає правильному і нормальному перебігу всього процесу. Тому на попередження "Книга Змін" говорить:
На початку сильна риса.
Якщо буде пропорційність, то буде щастя.
Якщо відволічешся до іншого, буде неспокійно.
2
Кожен індивідуум, що виник у ході творчості, яку було охарактеризовано на попередньому щаблі, являє собою
щось самостійне. І відносини між індивідуумами розглядаються з погляду їхнього справжнього внутрішнього змісту.
Це не їхнє зовнішнє співвідношення, а співвідношення їхніх сутностей. Зовні вони можуть і не бачити один одного, можуть залишатися в
тіні один щодо іншого, але через їхню внутрішню співзвучність, через те, що в кожному з них є ця внутрішня правда, вони можуть гармонійно вторити один одному.
правда, вони можуть гармонійно вторити один одному. За такої внутрішньої згоди, природно, у них може виникнути
бажання поділитися своїм станом. Тому текст "Книги Змін" тут говорить:
Сильна риса на другому місці.
Журавель, що кричить, перебуває в тіні.
Його пташенята вторять йому.
У мене є хороший кубок, я розділю його з тобою.
3
При виході назовні, властивому третій позиції, коли вже виникли окремі індивідууми, людина зустрічає рівного собі супротивника.
собі противника. Тому успіх або неуспіх заздалегідь тут не може бути зумовлений, і альтернативність цієї позиції
"Книга Змін" висловлює так:
Слабка риса на третьому місці.
Знайдеш противника.
То заб'єш у барабан, то перестанеш.
То заплачеш, то заспіваєш.
4
У деяких випадках гексаграму розглядають не як таку, що складається з двох триграм, а як таку, що складається з трьох пар окремих
рис. У цьому випадку четверта і третя риси являють собою відому пару. Але третя риса була тут
охарактеризована повною невпевненістю. Само собою, поєднання з такою людиною, яка зовсім не впевнена у своїх
діях, не може бути сприятливим. Тут більше слід звернутися вперед до виявлення тієї внутрішньої правдивості,
яка характеризує всю цю ситуацію. Однак повне виявлення її на позиції, де ця внутрішня правдивість ще
недостатньо дозріла для того, щоб поширитися назовні, ще неможливо. Тут область "майже", Вся справа в тому,
що тут місяць майже досяг повного місяця. І тому людині може здатися це положення небезпечним. Однак
неможливість зв'язку з попереднім і устремління до подальшого призводить до того, що результат даної позиції все-таки
сприятливий. Тому в тексті тут говориться:
Слабка риса на четвертому місці.
Місяць наближається до повного місяця.
Пара коней загине.
Хули не буде.
5
Друга позиція, що характеризує цю ситуацію зсередини, говорила про співзвуччя сутностей. П'ята позиція, що характеризує
той самий процес ззовні, говорить про результат такого співзвуччя - про об'єднання. Сама наявність внутрішньої правдивості
призводить до такого об'єднання. Тому текст тут говорить тільки:
Сильна риса на п'ятому місці.
Володій правдою.
Вона об'єднує.
Хули не буде.
6
Усе, що потрібно було зробити для розвитку внутрішньої правдивості, і все, що потрібно було зробити для об'єднання з
іншими особистостями, також сповненими цієї внутрішньої правдивості, вже було досягнуто. Продовження тієї ж діяльності
призвело б лише до прагнення надмірного піднесення самого себе. Однак оскільки в даній ситуації воно ще неможливе,
то це було б рівносильно прагненню піднятися на небо. Наполегливе і стійке збереження цього бажання, само собою, може
призвести лише до нещастя, тобто до того, що внутрішня правдивість, характерна для даної ситуації, відійшла б від
людини. У цьому сенсі текст говорить:
Нагорі сильна риса.
Голоси пернатих здіймаються в небі.
Стійкість до нещастя.
