БАРДО ТЕДОЛ
Книга І
ЧИГАЙ БАРДО
Тут містяться настанови про зустріч із Реальністю в проміжному стані: Велике Звільнення Слухання у Посмертному Світі - з «Мудрого Вчення про Звільнення Свідомості Зосередженим Роздумом про Мирні та Гнівні Божества»
Поклоніння
Божественному Тілу Істини1, Незбагненному, Безмежному Світлу, Божественному Тілу Досконалого2: Лотосу, Мирним та Гнівним Божествам3, Лотосродженого Втілення, Падма Самбаві4, Захиснику всіх живих істот, Гуру, Трьом Тілам2 - шанобливий уклін.
Вступ
Велике Вчення про Звільнення Слухання, що дарує у Проміжному Стані духовну свободу послідовникам, наділеним звичайним розумом, складається з трьох ступенів: підготовчої, основної та заключної. Спочатку шукач Звільнення має пройти підготовчий ступінь Посібників5.
ПЕРЕНОС ПОТОКУ СВІДОМОСТІ6
За допомогою Посібників людина з винятково розвиненим розумом безперечно досягне Звільнення; якщо ж його не буде звільнено, тоді в Проміжному Стані Моменту Смерті необхідно здійснити Перенесення свідомості; один спогад про цей процес дасть Визволення.
Людина, наділена звичайним розумом, може досягти Звільнення так само; якщо ж він не буде звільнений, тоді в Проміжному Стані Реальності необхідно старанно слухати Великого Вчення про Звільнення Слухання. Насамперед він повинен визначити ознаки смерті, які послідовно виникають у його вмираючому тілі, дотримуючись вказівок Вчення про Звільнення Спостереження за Ознаками Смерті7. Коли виявляться всі ознаки, він має здійснити Перенесення; один спогад про цей процес дасть Визволення8.
ЧИТАННЯ ТЕДОЛ
Якщо Перенесення було виконано успішно, читання Т е д о л немає потреби; якщо ж Перенесення не вдалося, тоді Тедол слід читати, без помилок і виразно, біля мертвого тіла. Буває так, що тіло відсутнє, тоді ліжко чи сидіння, до якого звик померлий, має зайняти читець; він і сповістить могутність Істина. Потім, викликаючи дух померлого, уяви, що він є тут, слухаючи; і читай9. У цей час ні родичу, ні другові не слід дозволяти плакати та голосити: це шкідливо для померлого; тому утримай їх10. Якщо ж тіло є, то, з останнім зітханням, лама, який був гуру померлого, або побратим по вірі, якому померлий довіряв, або друг, якого він дуже любив, наблизивши губи до вуха померлого, але не торкаючись його11, повинен читати великий Т е д о л.
ЯК ЗОВЕРШАЮЧОМУ ОБРЯД ЧИТАТИ ТЕДОЛ
Тепер про те, як слід читати Т е д о л. Якщо ти зможеш зібрати рясні приношення, принеси їх у жертву Трьом Скарбам. Якщо ж цього зробити не можна, то збери скільки зможеш, зосередься на цьому, уяви, що твої приношення безмежні, і принеси їх у жертву.
Після цього сім разів або тричі, виразно і з належною інтонацією12 читай «Шлях Благих Побажань, Що закликають до Допомоги Будд і Бодісатв». Потім читай «Шлях Благих Побажань, Що Захищають від Небезпек Б а р д о», а також «Основні Слова Бардо».
Після чого сім разів чи тричі13, за обставинами, слід читати великий Т е дол. Спочатку йдуть настанови про зустріч віч-на-віч14 з ознаками смерті в міру їхньої появи. Далі велике та діяльне нагадування – настанови про зустріч із Реальністю у Проміжному Стані. І нарешті, настанови про те, як зачинити браму материнського утроби, коли той, хто перебуває в Проміжному Стані, спрямовується до нового народження.15.
ЧАСТИНА 1
БАРДО МОМЕНТУ СМЕРТІ
НАСТАВЛЕННЯ ПРО ОЗНАКИ СМЕРТІ, АБО ПЕРША СТУПЕНЬ ЧИГАЙ БАРДО: СВІТЛО, СПОГЛЯДНЕ В МОМЕНТ СМЕРТІ
Настанови про зустріч із Чистим Світлом у Проміжному Стані Моменту Смерті такі: Можна слухати багато релігійних настанов, але не пізнати. Можна пізнати і все ж таки бути нетвердим у знанні. Але якщо звернути ці настанови до того, хто практично навчався так званим Посібникам16, він постане перед Початковим Чистим Світлом, минаючи Проміжний Стан, вступить на Великий Східний Шлях17 і досягне Дхарма-Каї Неродження.
Наставляти слід так:
Найкраще, якщо є гуру, який навчав померлого; якщо це неможливо, нехай прийде брат померлого за вірою; якщо і він не може прийти, тоді — обізнана людина однієї віри з померлим; якщо ж і це неможливо, нехай людина, той, хто вміє правильно і виразно читати, багаторазово читає це. Таким чином до свідомості померлого буде доведено те, що він уже чув про зустріч з Реальністю, і він негайно дізнається про Споконвічне Світло і безсумнівно досягне Звільнення.
Про терміни читання настанов:
З останнім видихом життєва сила, що вмирає, спрямується в нервовий центр Мудрості18, і Той, хто пізнає19 сприйме Чисте Світло як воно є20. Потім життєва сила21 буде відкинута вниз по правого та лівого нервів22, і вмираючий опиниться в проміжному стані. Ці настанови слід виконати до того, як життєва сила спрямується в лівий нерв після того, як вона перетнула нервовий центр в області пупу. Переміщення життєвої сили відбувається протягом вдиху вмираючого або приблизно відповідає часу, необхідному для їди23.
Далі слідують такі настанови:
Здійснити Перенесення найкраще, коли дихання ось-ось припиниться; якщо ж він не вдався, тоді звернися до померлого так:
«Про шляхетний (такий-то), настав час шукати Шлях. Твоє дихання зараз зупиниться. Гуру підготував тебе до зустрічі з Чистим Світлом; зараз ти сприймеш його як він є в Світі Бардо, де всі речі подібні до ясного безхмарного неба, а оголений незамутнений розум - прозорій порожнечі, яка не має ні кордонів, ні центру. Впізнай себе в цю мить і залишся в цьому Світі. Я допоможу тобі».
Повтори ці слова багаторазово на вухо вмираючому перед тим, як припиниться його дихання, щоб зафіксувати їх у його розумі.
Якщо дихання ось-ось перерветься, переверни вмираючого на правий бік, у позу «лежачого лева». Артерії з правого та лівого боку горла слід притиснути.
Якщо вмираючого хилить до сну або він заснув, треба цьому перешкодити, обережно, але міцно затиснувши артерії.24. В цьому випадку життєва сила не зможе повернутися із серединного нерва25 і покине тіло через отвір Брами26. Тепер слід наставляти його про зустріч із Реальністю.
Цієї миті всі живі істоти бачать перші проблиски Бардо Чистого Світла Реальності, Досконалого Розуму Дхарма - Кайї.
Час між припиненням видиху та припиненням вдиху - це час, протягом якого життєва сила перебуває в серединному нерві27.
Люди називають це станом, коли переривається потік свідомості28. Його тривалість різна і залежить від стану організму, нервової системи та життєвої сили. Той, хто мав хоча б невеликий практичний досвід глибокої дх'яни або наділений міцними нервами, той перебуває В ЦЬОМУ СТАНІ ДОВГО29.
При настанові про зустріч із Реальністю слід повторювати звернення до померлого, наведені вище, доки з різних отворів тілесних органів померлого не почне виділятися жовтувата рідина.
Твід, хто вів неправедне життя, і той, у кого слабкі нерви, будуть перебувати в цьому стані лише стільки, скільки потрібно, щоб клацнути пальцями; інші ж - час, необхідне прийняття їжі.
У деяких тантрах говориться, що непритомний стан триває близько трьох з половиною днів. Більшість інших священних книг згадує про чотири дні; протягом усього цього часу настанови про зустріч із Чистим Світлом слід невпинно продовжувати.
Застосовувати ці вказівки слід так.
Якщо, вмираючи, людина здатна визначити ознаки смерті, вона має негайно скористатися своїм знанням30. Якщо ж він не може цього зробити, тоді гуру, або шишшя, або побратим по вірі, з яким вмираючий був близький, повинен бути поруч, щоб повідомляти йому ознаки смерті в міру того, як вони з'являються в належному порядку, і багаторазово повторювати31:
«Зараз з'явилися ознаки землі, що поринає у воду»32.
Коли проявилися всі ознаки смерті, скажи, звертаючись до померлого, такі слова, тихо промовивши їх на вухо:
«Про благороднонароджений (якщо це священнослужитель, - про преподобний), не дозволяй своєму розуму відволікатися».
Якщо ж це побратим по вірі чи хтось інший, назви його на ім'я і скажи:
«О шляхетний, зараз приходить до тебе те, що називають смертю; думай про неї так: « Ось і настав час моєї смерті; скористаюся нею на благо всіх живих істот, які населяють безмежні простори небес, і буду чинити так, щоб досягти досконалого стану Будди, керований любов'ю і співчуттям до них і спрямовуючи всі свої зусилля до Вищої Досконалості».
Думай так, особливо в той час, коли Дхарма-Кайя Чистого Світла в посмертному стані може бути досягнуто тобою на благо всіх живих істот; знай, що ти перебуваєш у цьому стані, і будь впевнений, що. здобудеш найвище благо Світу Великого Символу33, в якому перебуваєш; думай так:
«Навіть не розуміючи цього, я все ж таки хочу пізнати Бардо і, підкоривши собі Велике Тіло Єдності в Бардо, з'явитися в будь-якому образі на благо всім істотам34; я служитиму всім живим істотам, число яких безмежне, як простори небесні».
Зміцнившись у цьому рішенні, постарайся згадати ті благочестиві обряди, які виконував протягом життя35.
Вимовляючи ці слова, читець повинен наблизити свої губи впритул до вуха вмираючого і повторити їх чітко, ясно доводячи до свідомості вмираючого, не дозволяючи його розуму відволікатися ні на мить.
Коли дихання повністю припиниться, міцно притисніть сонну артерію; а якщо вмираючий - лама, або благородніша за тебе, або більше вчений, вимови наступні слова: «Поважний пане, тепер, коли ти споглядаєш Споконвічне Чисте Світло, постарайся залишитися в тому світі, де зараз перебуваєш».
Що стосується решти людей, то читець повинен наставляти їх про зустріч із Реальністю так: « О шляхетний (такий-то), слухай! Зараз ти споглядаєш Сяйво Чистого Світла Досконалої Реальності. Впізнай його. О шляхетний, твій розум36 порожній, позбавлений форми, властивостей, ознак, кольору; він порожній - це сама Реальність, Всеблагость37.
Твій розум порожній, але це не порожнеча Небуття, а розум як такий, - вільний, тремтливий, блаженний; це саме Свідомість38, Всеблагою Будда39.
Твоя свідомість, позбавлена ??форми і воістину порожня, і твій розум, сяючий і блаженний, обидва вони нероздільні. Їхня єдність і є Дхарма-Кайя Досконалого Просвітління40.
Твоя свідомість, сяюча, порожня, невіддільна від Великого Джерела Світла; воно не народжується і не вмирає, воно - Немеркнуче Світло, Будда Амітаба41.
Цього знання достатньо. Усвідомивши, що порожнеча твого розуму є стан Будди, і розглядаючи її як свою власну свідомість, ти досягнеш стану Божественного Розуму42, Будди43».
Повтори ці слова виразно і чітко тричі чи навіть сім разів. По-перше, вони пробудять у свідомості вмираючого колишні, отримані за життя настанови гуру про зустріч із Реальністю; по-друге, допоможуть побачити у порожнечі свідомості Чисте Світло; і нарешті, усвідомивши себе таким чином, вмираючий назавжди з'єднається з Дхарма-Кайєю і досягне Звільнення44.
НАСТАВЛЕННЯ ПРО Другу СТУПЕНЬ ЧИГАЙ БАРДО: ВТОРИНЕ ЧИСТЕ СВІТЛО, БАЧЕНИЙ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ СМЕРТІ
Так дізнається початкове Чисте Світло і досягається Звільнення. Але якщо є побоювання, що початкове Чисте Світло не було впізнане, тоді перед померлим напевно виникне так зване вторинне Чисте Світло: він з'явиться після припинення дихання після часу трохи більшого, ніж необхідно для прийняття їжі45.
Відповідно до гарної чи поганої карми померлого його життєва сила попрямує у правий чи лівий нерв і вийде через одне з отворів тіла. Потім настане прояснення свідомості46.
Тривалість бачення початкового Чистого Світла приблизно дорівнює часу, необхідному для їди, і залежить від стану нервової системи, а також від того, чи мав померлий досвід зустрічі з Реальністю за життя.
Коли потік свідомості залишає тіло, він запитує себе: «Живий я чи мертвий?» - І не може відповісти. Він бачить своїх рідних та близьких, як бачив раніше, і чує їхній плач. Жахливі кармічні видіння ще не з'явилися; жахливі переживання, пов'язані з Божествами Смерті47, також не настали.
У цей проміжок часу лама чи читець повинен читати такі настанови:
Є досконалі послідовники вчення і є що знаходяться на щаблі візуальних образів. Якщо померлий був досконалий, назви його тричі на ім'я і повтори настанови про зустріч із Чистим Світлом. Якщо ж він стояв на щаблі візуальних образів, тоді прочитай йому попередження і текст про його божество-хранителя48, а потім скажи:
«О благороднонароджений, зосередься на своєму божестві-охоронці (тут читець повинен назвати ім'я цього божества)49. Не відволікайся. Старанно зосередь на ньому свій розум. Думай про нього так, ніби він - відображення місяця у воді, видиме і в той же час не існуюче саме собою. Думай про нього так, ніби він має фізичне тіло».
Говорячи ці слова, читець зобразить їх у свідомості померлого.
Якщо ж померлий з простих людей, то кажи так:
«Подумай про Великого Співчутливого Бога50».
Після цього повчання навіть той, від кого не очікують, що він пізнає Бардо без сторонньої допомоги, безсумнівно пізнає його.
Той же, кого гуру наставляв про зустріч із Реальністю ще за життя, але хто не звик до неї - самостійно усвідомити Бардо не зуміє. Такої людини51 повинен навчити гуру або побратим по вірі.
Може статися так, що людина засвоїв усі повчання, але через жорстоку хворобу, що призвела до смерті, не здатна протистояти ілюзіям. Для нього ці настанови абсолютно необхідні.
Буває і так, що людина, яка раніше добре знала повчання, стала порушувати обітниці і не виконувати свої основні обов'язки, що загрожує йому переходом у нижчі світи буття. Для нього ці настанови також потрібні.
Найкраще скористатися першим щаблем Бардо. Якщо це не вдалося, тоді чітке повторення настанов померлого, який знаходиться на другому ступені Бардо, пробудить його розум, і Звільнення буде досягнуто.
На другому ступені Бардо померлий набуде так званого сяючого ілюзорного тіла52.
Не знаючи, мертвий він чи ні, померлий знаходить ясність свідомості53. Якщо читання настанов померлого, який перебуває в цьому стані, виявилося успішним, то відбувається його зустріч з Реальністю-Материо та Реальністю-Дітятей54, яка скасовує вплив карми55. Як сонячне проміння розганяє морок, так Чисте Світло позбавляє карму могутності.
Духовне тіло56 вступає у світ, який називають другим ступенем Бардо. Той, хто пізнає57
наближається до тих областей, де здійснювалася його діяльність. Якщо тепер вміло використовувати це вчення,
успіху буде досягнуто: кармічні ілюзії ще не з'явилися, і ніщо не може змусити померлого ухилитися в бік від його мети-досягнення Просвітлення.
КОМЕНТАРІ
У всіх системах Тибету йоги головною метою є осягнення Пустоти, так як воно веде до досягнення Д харма - Кай і, або Божественного Тіла Істини - початкового стану нествореності, абсолютного, надмірного стану Будди.
2.
«Ці Божества перебувають у нас і немає щось існуюче поза нами. У всіх станах земного буття ми утворюємо єдине ціле з тим, що є, - від нижчих світів страждання до найвищих сфер блаженства, Абсолютного просвітління. У езотеричному сенсі Божества Лотоса - це обожнювані принципи мовних функцій; Мирні Божества – принципи серця, емоційних функцій; Гнівні - ментальні функції: мислення, міркування, уяви та пам'яті, локалізованих у головному мозку». Лама Казна Дава-Самдуп.
Падма Самбава - «Лотосонароджений», т. е. народжений у чистоті та святості. Тибетці називають його Гуру Рінпоче (Коштовний Гуру) або просто Гуру (санскр. - вчитель). Його послідовники вважають, що він – втілення Будди Шакья Муні. у тантричному, тобто вкрай езотеричному значенні.
Керівництва - книги, в яких даються практичні вказівки на Шляхи Бодх і, ведемо через земний світ і Бардо (посмертний стан) до нового народження або до Нірвани.
У тексті - слово тибетське п х о, яке означає «перенесення» (Сукупності кармічних схильностей, що становлять особистість і свідомість або пов'язаних з ними). Вживання терміну «душа» тут неправомірно, оскільки, на відміну від іудаїзму, християнства, ісламу та анімістичних культів, буддизм заперечує існування постійної та постійної індивідуальної свідомості. Але яке б слово, синонімічне чи еквівалентне йому, не вживалося, воно має викликати асоціації з «принципом свідомості», «сумою свідомості» або з «життєвим потоком» - Термін, що вживається південними до буддистами.
Тибетська книга з циклу Бардо, використовувана ламами на додаток до Бардо Тедол. Присвячена ознакам смерті, описаним дуже глибоко та докладно.
Під Звільненням тут не обов'язково мається на увазі Нірвана, особливо у випадку простої людини. Швидше це звільнення «потоку життя» від вмираючого тіла, яке здійснюється таким чином, щоб забезпечити найбільшу повноту свідомості після смерті та подальше сприятливе народження. За словами л а м - г у ру, майстерний йог чи святий здатні здійснити езотеричний процес Перенесення, виключивши перерву в потоці свідомості від моменту свідомої смерті досі свідомого народження. Судячи з перекладу стародавнього рукопису Тибету, зробленого ламою Казі Дава-Самдупом, яка містить практичні вказівки щодо здійснення Перенесення, цей й о г і ч е с к и й процес може бути виконаний людиною, навченим духовної концентрації, тобто такої зосередженості розуму, що дозволяє контролювати всі ментальні та фізичні функції. Просте спогад про цей процес у момент смерті рівносильний для йога здійсненню самого Перенесення. Як тільки тренований розум Йога зосередиться на цьому процесі, негайно досягається бажаний результат.
Лама або читець, розташувавшись у будинку померлого, як зазначено, незалежно від того, є мертве тіло чи ні, повинен викликати померлого в ім'я Істини: «Істинні Три Скарби, і Істина, проголошена Трьома Скарбами, істинна; силою цієї Істини викликаю тебе». Хоча мертве тіло може бути відсутнім (якщо, наприклад, людина загинула насильницькою смертю, якщо нещасний випадок спричинив зникнення або руйнування тіла, якщо, відповідно до астрологічним обчисленням, тіло було видалено або знищено відразу після смерті, що нерідко буває в Тибеті), дух померлого, який володіє невидимим тілом Бардо, повинен бути присутнім при читанні, щоб отримати необхідне керівництво у мандрівці потойбіччю. На це вказує і «Єгипетська книга мертвих».
Така заборона існує й у брахманізму.
Відповідно до тибетських і ламаїстських уявлень, не можна торкатися до тіла померлого, щоб не завадити нормальному відділенню потоку свідомості, що залишає тіло через отвір Брами, що знаходиться в темряві. В іншому випадку потік свідомості може вийти через якийсь інший отвір, що спричинить нове народження над образ людини. Якщо, наприклад, вихід відбувся через вухо, померлий народиться у світі гандхарвів (небесних музикантів), де існуватиме у вигляді звуку в музиці чи пісні.
Порівняємо наступні два уривки, перший з «Книги про мистецтво
вмирати», другий - з «Науки про правильну смерть» (XV століття).
«Слід знати, що наведені нижче молитви можуть стати в нагоді для читання над хворим, який наближається до смерті.
Якщо вмираючий - чернець, тоді збираються всі послушники і, як заведено за звичаєм, стукають по столу, а потім читають литанію з псалмами та молитвами,
які той любив. Після цього, якщо він ще живий, нехай хтось із тих, хто стоїть поблизу, читає молитви, наскільки дозволить час і обставини».
«Якщо вмираючий, будь він чоловік чи жінка, не має можливості або не здатний читати зазначені молитви, то читати їх має
стоячи біля нього, гучним голосом і змінюючи інтонацію там, де її слід змінити».
Ср.в «Науці про правильну смерть»: «Після цього він (вмираючий) повинен, якщо може, тричі вимовити такі слова».
«Зустріч віч-на-віч» - спеціальне навчання, при якому джерелом знання для учня служить його власна вища «я» або його! гуру. Тільки тоді учень отримує відповідне знання, що буває наприкінці навчання». - Є. П. Блаватська.
Перше Бардо - Чигай, друге - Ченід, третє - С і д п а.
Дивись примітку 5
Тиб. «Великий Прямий Шлях Вгору». Одне з навчань північного буддизму стверджує, що духовного звільнення і навіть стану Будди можна досягти миттєво, без вступу в область Бардо і подальших страждань на шляху звичайної еволюції, що перетинає різні світи сансаричного буття. Це вчення є основою Бардо Тедол. Віра – перший крок на Таємному Шляху. Наступний крок - Просвітлення, яке приносить впевненість. Коли мети досягнуто, настає Звільнення. Але тут для успіху необхідні як надзвичайна досвідченість у мистецтві йоги, так і накопичені у великій кількості чесноти, тобто хороша карма. Якщо учень побачить і прийме Істину, що відкривається йому гуру, тобто, якщо він зможе померти свідомо, в найважливіший момент спіткає Чисте Світло, сяючий перед ним, і зіллється з ним, - тоді кайдани Сансари відразу впадуть: Сплячий прокинеться до Реальності одночасно з її усвідомленням.
Тут і далі у тексті «центр» означає психічний центр. Нервовий центр Мудрості локалізований у серці.
Тиб. ш е п а - «розум», «пізнає», тобто розум у його пізнавальній функції.
Тиб. - «позбавлений формотворчої активності», тобто розум у природному, первісному стані. У своєму неприродному стані, тобто втілений у людському тілі, розум піддається потужному впливу п'яти почуттів і займається постійною мислетворчою діяльністю. Природний чи невтілений стан - стан спокою, який можна порівняти з дхьяной (Глибока медитація), хоча тут розум ще з'єднаний із тілом. Свідоме сприйняття Чистого Світла викликає стан екстазу, який святі та містики Заходу називають Озорінням.
Тиб. лук - «дух життя», «життєва сила», «психічна енергія».
Тиб. - «правий та лівий нерви».
Коли було складено цей текст, механічні способи виміру часу ще невідомі. Подібна ситуація досі зберігається в багатьох районах Тибету, де в ході часто згадуваний у давніх священних книгах проміжок часу, необхідний ДЛЯ ПРИЙМАННЯ ЇЖИ, тобто 20-30 хвилин.
Людина повинна померти в неспаному стані, ясно усвідомлюючи процес смерті, – для цього і затискають артерії.
Санскритське слово дхуті у тексті означає «серединний нерв», букв, «з'єднання трьох». «У словнику В. С. Апта (1890) є схоже з дхути слово, що означає «тремтіння», «рух»; співвіднесене з нашим текстом, воно вказує на вібраційний рух психічної енергії, що проходить по серединному нерву». - Лама Казі Дава-Самдуп. «Дхуті може означати «відкидання», «викидання», що вказує на відокремлення свідомості від тіла в процесі смерті». - Атал Біхарі Гхош.
26.
Після закінчення останнього видиху життєва сила (букв, «внутрішнє дихання») залишається в серединному нерві доти, доки продовжує битися серце.
Тиб. намше, санскр. віджняна або, краще, чайтанья - «принцип свідомості», «принцип пізнання об'єктів».
Зазвичай, воно триває 4-5, іноді 7 днів. Потік свідомості, однак, не завжди перебуває
у тілі людини весь цей час,
якщо це не особливий стан трансу, який може, наприклад, спричинити йог. Зазвичай потік свідомості залишає тіло в момент смерті, зберігаючи з ним невловиму
магнетичну зв'язок, поки стан, про який йдеться у тексті, не підійде до кінця. Тільки для послідовника йоги відділення потоку свідомості відбувається
безперервно, тобто без непритомного стану.
Смерть - процес, зворотний народження: народження - це втілення свідомості, смерть - його розвтілення, але у обох випадках свідомість переходить
з одного стану до іншого. Як новонароджений прокидається в цьому світі і
на власному досвіді осягає його природу, і померлий прокидається у світі Бардо і знайомиться з його особливостями. Тіло Бардо, утворене з
невидимої, ефіроподібної матерії - точна копія людського тіла, від якого воно відокремилося після смерті. Воно зберігає свідомість
і психічну нервову систему (дублікат нервової системи людського тіла).
Сенс цієї фрази в тому, що вмираючий повинен не тільки визначити ознаки смерті. їх появи, але й, наскільки можна, усвідомити Чисте Світло, не будучи наставленим зустрічі з нею іншим людиною.
Ср. наступні настанови з «Мистецтво вмирати» (XV століття): « Коли хтось помирає, то дуже важлива присутність поряд з ним близького друга, який усім серцем надасть йому допомогу та помолиться на благо душі його.».
Три основні ознаки смерті (у тексті названо лише першу, але, зрозуміло,
совершающий обряд знає та інші і назве їх, що вони з'являться) та його символічні образи такі:
1) відчуття тяжкості в тілі - «земля у воді»;
2) відчуття холоду, немов тіло опинилося у воді, яке поступово переходить у гарячковий жар - «вода у вогні»;
3) відчуття, ніби тіло розривається на дрібні атоми - «вогонь у повітрі».
Кожна ознака супроводжується зовнішніми змінами, такими як втрата контролю над лицьовими м'язами, втрата слуху та зору,
уривчасте дихання перед непритомністю; за допомогою їх лами, досвідчені в науці смерті, визначають взаємозалежні психічні феномени,
досягають кульмінації в момент звільнення тіла Бардо від земної оболонки.
У цьому стані усвідомлення Істини можливе за умови, що померлий далеко просунувся Шляхом духовного розвитку ще до смерті. Інакше він нічим не зможе собі допомогти і опускатиметься в нижчі області Бардо, як це зумовлено кармою, до нового народження.
Тибетський текст тут дуже короткий. Буквальний переклад: «
бажаю з'явитися в будь-кому, хто підкорить у благих цілях будь-кого». Для підпорядкування будь-якої істоти в людському світі необхідно прийняти образ,
який відповідає його релігійним уявленням. Так, щоб залучити шиваїта, приймається образ Шиви, мусульманина – образ Магомета тощо.
всім існуючих землі релігій, звичаїв і порядків, т. е. образ, відповідний конкретної ситуації.
Для підпорядкування дітей необхідні батьки, і навпаки, для шишшя – гуру, і навпаки, для простих людей – царі чи правителі, для царів – радники.
Порівняй. уривок з «Книги про мистецтво вмирати»: «Якщо ж тому, хто вмирає, не загрожує раптова смерть і в нього є час і місце, щоб вдатися до роздумів, тоді нехай той, хто перебуває біля нього, прочитає йому ті благочестиві. історії та молитви, які він особливо любив, будучи здоровим».
Тиб. ш е р и г - «розум», «пізнавальна здатність».
Санскр. Дхарма-Дату Саманта-Б х а д р а - втілення Дхарма-Кайї, перше стан Будди. Рукопис помилково містить замість Всеблагості, «Всеблагого Батька» - «Всеблагу Мати». Відповідно до Великого Вчення Удосконалення, Батько - те, що є, т. е. феномени; Мати - те, що розуміє феномени. Батько – це Блаженство; Мати - Порожнеча, яка сприймає його; Батько - Сяйво, Мати - Порожнеча, що вбирає його; у тексті цієї книги Батько - Розум, Мати - Порожнеча. Повторення слова «порожнеча» підкреслює важливість розуміння того, що розум насправді порожній (має природу порожнечі), тобто ненароджений, нестворений, позбавлений форми, початковий.
Тиб. р и г п а - «свідомість», на відміну від пізнавальної здатності,
за допомогою якої воно усвідомлює себе. Зазвичай рігпа і шериг - синоніми, але в такій глибоко філософській книзі, як Бардо Тедол, рігпа означає найбільше
чистий і духовний (тобто надмірний) аспект свідомості, а шериг вказує на свідомість у більш грубому, не абсолютно духовному аспекті пізнання феноменів.
У цій частині Бардо Тедол, у якій психологічний аналіз свідомості чи розуму особливо глибокий, ми перекладаємо рігпа - «свідомість»,
а шериг - «розум» або ж, залежно від контексту, рігпа - «свідомість», а шериг - «усвідомлення феноменів», яким
і є «розум».
Санскр. Саманта («все», «загальне», «досконале») Бхадра («добрий», «благодійний»). У цьому стані той, хто споглядає невіддільний, від споглядаючого, як жовтизна невіддільна від золота, а солоність – від солі. Для звичайного людського розуму цей трансцендентний стан вищий за розуміння.
З єдності двох станів розуму чи свідомості, позначених термінами ригпа
і шериг і символізованих Всеблагими Батьком і Матір'ю, відбувається Д х а р м а - К а й я («Тіло Істини»), Досконале Просвітлення, стан Будди.
Дхарма-Кайя - найчистіший і найвищий стан надмірного буття, надмірна свідомість, вільна від усіх ментальних обмежень і затьмарень,
які виникають у результаті дотику первинної свідомості з матерією.
Як Будда Саманта-Бхадра є Всеблагость, так Будда Амітаба є Безмежне Світло;
як показує текст, обидва стани в кінцевому рахунку один і той же, тільки розглядаються в різних аспектах.
У першому підкреслюється Всеблагий Розум, у другому - Енергія Бодхі, що просвітлює, символізована Буддою Амітабою (уособлення Мудрості),
Джерелом Життя та Світла.
Тиб. - «думки», «розум»; у високому стилі - «Божественний Розум».
Досягнення стану несанари, яке є Порожнеча, Нестановлення, Ненародженість,
Несотвореність, неоформленість, означає досягнення стану Будди, Досконалого Просвітлення - Божественного Розуму Будди.
Порівняти уривок з Алмазної Сутри з китайським коментарем: «Будь-які форми та якості явищ - минущі та ілюзорні. Коли розум зрозуміє,
що явища життя нереальні, тоді можливе розуміння Будди». Коментар: «Духовний Будда повинен бути заснований усередині нашого розуму,
інакше не буде справжнього розуміння Будди».
Якщо вмираючий знайомий із цим станом завдяки колишнім духовним (йогічним) вправам, якщо він здатний у вирішальний момент досягти стану Будди, Колесо Народжень зупиниться і настане негайне Звільнення. Але таке духовне мистецтво трапляється вкрай рідко; зазвичай ментальних здібностей вмираючого не вистачає, щоб утриматися у сфері, де сяє Чисте Світло, і починається поступове сходження в нижчі області Бардо, що завершується новим народженням. Лами порівнюють це з голкою, що котиться ниткою. Поки голка, зберігає рівновагу, вона залишається нитки, але потім, під впливом сили тяжіння, падає. Так само у сфері Чистого Світла свідомість вмираючого на мить приходить у стан абсолютної рівноваги та єдності. Але такий екстатичний стан «не-я» незвично для звичайної людини, її свідомість нездатна до нього функціонувати. Кармічні схильності заволікають свідомість думками про свою особистість, про індивідуальність, про дуалізм, і, втрачаючи рівновагу, потік свідомості випадає зі сфери Чистого Світла. Саме думки про своє «я», про самостійність перешкоджають досягненню Н і р в а н і (яка «гасить полум'я егоїстичних бажань») - та Колесо смертей та народжень продовжує обертатися.
Як тільки життєва сила увійшла до серединного нерва, вмираючий бачить Чисте Світло в його первозданній чистоті - незатьмарену Д харма - Каю. Якщо він не здатний утриматися в цьому стані, він занурюється в більш низьку область Бардо, де на потьмянілу Дхарма - К аю падають кармічні тіні.
Тиб. шепа - «розум». Перекладач дає наступний коментар: « Життєва сила, що виходить з нервового центру в області пупу, і потік свідомості, що виходить з нервового центру в області головного мозку, з'єднуються в нервовому центрі, локалізованому в області серця, і залишають тіло через отвір Брами, викликаючи у вмираючого стан високого екстазу. Наступна стадія менш напружена. На першій стадії вмираючий споглядає первинне Чисте Світло, на другій - вторинний. Після першого удару про рімлю м'яч злітає на максимальну висоту, потім висота підскоку поступово зменшується, поки м'яч не прийде у стан спокою. Щось подібне відбувається з потоком свідомості на момент смерті тіла. Його перший духовний стрибок відразу після виходу з тіла - найвищий; другий – нижче; нарешті, коли енергія карми витрачено в посмертному світі, потік свідомості заспокоюється, потрапляє в материнське черево, і відбувається нове народження».
Букв. «Бог Смерті»; але тут допустима і навіть переважна форма множини.
Порівняти уривок із книги «Наука про правильну смерть»: « Потім він (вмираючий) має звернутися до апостолів, мучеників, сповідників і особливо до тих святих, яких шанував понад інші».
Зберігач померлого - його улюблене божество (тиб. ідам). Зазвичай це один з Будд або Бодісатв, з яких найбільш популярний Ченразі.
Букв. «Великий жалюгідний Король». Синонімічно тиб. Ченразі; санскр. Авало-Кітешвар.
Людина могла чути докладний опис плавання, але сама ніколи не пробувала плавати.
Якщо його кинути у воду, він переконається, що плавати не вміє.
Те саме відбувається з тим, хто теоретично знає, як поводитися після смерті, але ніколи не застосовував свої знання в йогічній практиці:
він здатний зберегти безперервність свідомості. Його збивають з пантелику умови існування, що змінилися; йому не вдасться просунутися вперед і
скористатися можливістю,
наданою смертю, якщо його не підтримає і не направить гуру, що залишився на землі. Але якщо в нього погана кишеня, то, незважаючи на всі старання гуру,
він зможе пізнати Бардо.
Тиб. - «чисте (сяюче) ілюзорне тіло»; санскр. - М а й я - р у п а. Ефірний дублікат людського тіла, «астральне тіло» теософії.
З відділенням потоку свідомості від тіла виникає психічна вібрація, яка змінюється станом ясності.
Санскр. Дхарма-Матрі-Путра - «Реальність (Істина) Мати та Дитя». Істина-Дитя пізнається в земному існуванні за допомогою глибокої медитації (санскр. д х я). Істина - Мати - Початкова чи Фундаментальна Істина - осягається лише після смерті, коли Той, Хто знає перебуває в Бардо в стані рівноваги, тобто. до активізації кармінських нахилів. Реальність-Дитя відноситься до Реальності-Матері так, як фотографія відноситься до предмета, що фотографується.
Букв, «карма не може ні рота розкрити, ні голови повернути» — порівняння, що уподібнює карму коня, яким вершник керує за допомогою вуздечки. У Тантрі Великого Визволення є аналогічне місце: «І людина, засліплена мороком невігластва, і дурень, обплутаний мережами своїх вчинків, і неписьменна, слухаючи цю Велику Тантру, звільняються від кайданів карми».
Букв, «ментальне тіло», «тіло схильностей», «духовне тіло».
Дивись прим. 19, прим. 36 и 38.
В. Кучерявкін, Б. Останін, переклад на російську мову, 1992