Якось темної ночі на пустельній дорозі зустрілися двоє людей.
— Я шукаю лавку, яка називається «лавка світильників», вона має бути десь поблизу,— сказала перша людина.
— Я живу в цих місцях і можу показати тобі дорогу,— сказав. другий.
— Я міг би її знайти і сам; мені було дано вказівки, і я їх записав.
— Навіщо ж ти питаєш мене?
— Просто так питаю.
— Ти, мабуть, шукаєш співрозмовника, а не допомоги.
— Так, певно, так і є.
— Але ж тобі краще було б отримати подальші вказівки від місцевого жителя, раз ти так далеко зайшов, особливо тому, що далі починається дуже важкий шлях.
— Я повністю покладаюсь на початкові інструкції, які допомогли мені дістатись сюди. Я не впевнений, що можу довіряти будь-кому ще.
— Отже, ти міг повірити початковій інформації, але тебе не навчили, як дізнатися про те, кому слід довіряти надалі?
— Так це так.
— Чи маєш ще якусь мету?
— Ні, тільки знайти лавку світильників.
— Не міг би ти відповісти на таке запитання: чому ти її шукаєш?
— Тому що мені було авторитетно сказано, що там, де є світильники, є також і засоби, які допомагають людині читати у темряві.
— Ти правий. Але це тільки припущення, а також уривчаста інформація. Є ще попередні вимоги. Чи знаєш ти про це?
— Не розумію про що ти?
— Попередня вимога до читання за допомогою світильників полягає в тому, що ти вже маєш уміти читати.
— Ти не можеш цього довести.
— Звичайно, такої темної ночі.
— А що таке «обривальна інформація»?
Уривкова інформація в даному випадку полягає в тому, що лавка світильників знаходиться, як і раніше, там же, де знаходилася завжди, але самі світильники віднесено до іншого місця.
— Я не знаю, що таке «світильники», але мені здається очевидним, що «крамниця світильників» — це місце, де їх можна придбати, тому її й називають "лавкою світильників".
— Ти маєш рацію, але річ у тому, що поняття «крамниця світильників» може мати два різні значення: по-перше, це може означати «місце, де можна придбати світильники», а по-друге, «місце, де колись їх можна було дістати, але де їх уже немає».
— Ти не можеш цього довести.
— Знаєш, ти можеш здатися багатьом людям круглим ідіотом.
— Тебе теж багато людей могли б назвати ідіотом. Ти, мабуть, переслідуєш приховану мету посилати покупців туди, де світильники продають твої товариші, або, можливо, ти зовсім не бажаєш, щоб я придбав світильник.
— Я гірший, ніж ти гадаєш. Замість того, щоб обіцяти тобі «лавку світильників» і заохочувати твоє голе припущення, що там ти знайдеш рішення своїх проблем, я передусім перевіряю, чи вмієш читати. Я хочу знати, чи доводилося тобі вже бувати поблизу такої лавки чи світильники купувалися для тебе якимось іншим шляхом.
Двоє сумно подивилися один на одного і розійшлися.

Примітка Ідріс Шаха.
Шейх Пір Паттарі, автор цієї історії, помер в Індії 1632 року. Його гробниця розташована у Меруті. Він, як вважається, перебував у телепатичному контакті з «учителями минулого, сьогодення та майбутнього», і вони передавали свої вчення через його особливі історії, що описують епізоди з повсякденного життя суспільства.

Ідріс Шах. Історії дервішів. Переклад на російську мову В. Максимова