Жив на світі поважний дервіш. Досягнутий ним щабель розвитку, робив його здатним безтурботно ставитися до власної заклопотаності, за що він і користувався великою повагою місцевих жителів.
Одного разу люди в складчину купили вівцю і пожертвували її дервішу, а той відвів її в свою обитель і став старанно про неї піклуватися.
Почув про це злодій і задумав вкрасти у старого вівцю. Ось і попрямував він до житла дервіша.
Дорогою зустрів він чорта і запитав його, куди той шлях тримає. "Мій шлях до житла дервіша, - відповів чорт. - Він перешкоджає роботі звичайних людських слабкостей, і я вирішив його вбити".
"Наші цілі анітрохи не суперечать одна одній, - сказав злодій, - адже я йду до того ж дервіша і хочу вкрасти в нього вівцю".
І ось, далі вони рушили разом і певний час мовчазно й мирно йшли дорогою.
Йде чорт дорогою, а про себе думає: "Якщо дозволити злодієві вкрасти вівцю перш, ніж я покінчу з дервішем, дервіш може прокинутися, і мені не застати його зненацька, що вкрай необхідно".
Водночас роздумався і злодій: "Якщо чорт увійде до дервіша першим і почне вбивати його, підніметься такий шум і крик, що люди прокинуться, і все село збіжиться до дервіша на допомогу і не бачити мені тоді моєї овечки. Ціла ніч пропаде даремно!"
Наблизилися вони до печери дервіша, і чорт каже злодієві: "Давай-но я увійду першим, покінчу з ним, і ти спокійнісінько забереш вівцю".
"Ні, стривай, - запротестував злодій. - Краще я першим прокрадуся до нього і виведу овечку. Заодно я повідомлю тобі, спить він чи ні.
Між ними розгорілася суперечка, вони стали відштовхувати один одного, штовхати, голосно лаятися так, що дервіш, почувши галас, вийшов із печери, поглянути, що відбувається.
Побачивши дервіша, чорт, переповнений ненавистю до злодія, заволав: "Стережися, дервіш, це злодій, він хоче вкрасти твою вівцю!".
Нахабна зрада чорта привела злодія в таку лють, що він теж заволав: "Дервіш, послухай мене, це чорт, і він прийшов убити тебе!"
Поки дервіш стояв і слухав, селяни прокинулися від криків, висипали на вулицю й оточили тих, хто бився. Вони добряче побили і того, й іншого, змусивши їх тікати. Відтоді ні чорт, ні злодій і близько не підходили до тих місць протягом багатьох століть.

Коментарі:
Історія для медитації, що має на меті ознайомити розум із певними структурами мислення, які рідко доступні за допомогою звичайних способів. Подібні матеріали містяться в книзі "Роздуми" — Reflections (second edition, London, 1969).

Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова