Якийсь чоловік прийшов одного разу до дервіша і провів з ним стільки часу, скільки йому було дозволено. Нарешті йому здалося, що настав сприятливий момент, і він звернувся до дервіша:
"У мене є бажання досягти успіху в житті".
На що дервіш відповів:
"Тиняйся міськими вулицями протягом двох років, вигукуючи час від часу: "Усе пропало!", а потім відкрий невелику крамницю".
Коли чоловік, дослухавшись до цієї поради, врешті-решт, відкрив крамницю, більшість городян його вже знали й уникали мати з ним справу, вважаючи його міським божевільним.
Проте, поступово цей чоловік завоював їхню довіру, його справи пішли в гору, і він став надзвичайно успішним у всіх своїх підприємствах.
І ось він, багатий і могутній ділок, розшукавши дервіша, запитав його:
"Яке чаклунство полягало у словах: "Все пропало"?"
Дервіш відповів:
"Сенс повторення фрази полягав у тому, щоб повернути тебе в стан майже повної безпорадності, коли для подолання перешкод доводиться докласти стільки зусиль, що успіх стає фактично неминучим".
Тоді чоловік запитав:
"Але як тобі, божій людині, вдалося дізнатися механізм такого суто мирського процесу?".
"За аналогією, - відповів дервіш. - Я просто застосував для мирської мети метод, який використовується на ристалищах духу, і успіх був гарантований".

Коментарі:
"Суфій, за допомогою аналогії, знаходить матеріал для свого розвитку на будь-якому рівні матеріалу або сенсу" (Шейх Надаф).

Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова