Один дервішеський учитель шість днів на тиждень проводив зазвичай у медитаціях. На сьомий день він вирушав у сусіднє, найближче до його завії місто і там бродив від крамниці до крамниці, пив чай з городянами і вступав у розмови про всяку всячину.
В один із таких днів, якийсь чоловік побачив, як дервіш у товаристві вченого дегустує в базарній крамниці пахлаву. Людина ця, чиє знання суфізму зводилося лише до найзагальніших загальноприйнятих понять про дервішеське благочестя, закричала на весь базар:
"Ганьба дервішам, які якшаються з доктринерами! Коли людині дано займатися глибокими внутрішніми роздумами, а замість цього вона витрачає час на дитячі забави, як далеко їй до реалізації!"
Серед тих, хто почув цю репліку, знайшлися люди, яким була відома добра репутація дервіша, хоча й не відомі мотиви його поведінки. Вони сказали:
"Навіщо шумиш? Ця людина знання напевно ділиться своєю мудрістю з простим народом, адже суфії народом, адже суфії не раз заявляли, що вченим абсолютно необхідне часте спілкування з людьми справжнього досвіду".
Від цих слів критик дервіша засоромився. Йому здалося, що він отримав одкровення через те, що насправді було вельми поверхневим докором, заснованим на узагальненні.
Тієї ж ночі, однак, йому з'явилася духовна істота і заговорила з ним:
"Завдяки твоєму каяттю, тобі буде відкрито справжнє тлумачення події, що спантеличила тебе. Знай же, що дервіші можуть впливати на інших людей способами, які невідомі як тим, на кого вони впливають, так і стороннім спостерігачам. Внутрішній вплив дервіша на вченого, під час їхнього спілкування, виявляється в тисячу разів сильнішим, якщо дервіш і вчений не диспутують. Навіть коли дервіш узагалі не торкається яких би то не було важливих тем, сила його впливу не слабшає.
Просвітлений дервіш, чи мовчить він, чи говорить, чи говорить нехай навіть про мурах і мух, впливає на світ набагато більшою мірою, ніж учений, який розмірковує про високі філософських матеріях, або сентименталіст, охоплений нібито глибокими переживаннями".

Коментарі:
Формальне прийняття учня майстром є не початком контакту, але зовнішньою демонстрацією стосунків, які вже існують. Суфії взаємодіють з учнями за допомогою таких вправ, як сохбат (дружнє спілкування), коли не вимовляється жодного слова, але щось передається від майстра до учня. Така концепція ще недавно здалася б західним мислителям надзвичайно дикою. ступеня дикою. Доктор Е.Р. Джон (у "Сайенс" — Science, vol. 159, p. 1489) повідомляє, що кішки можуть "вивчати" досвід інших кішок за допомогою простого спілкування з ними: "Здається, що наші предки зі своєю системою підмайстрів, які пасивно спостерігали за своїми майстрами, як і кішки, що спостерігають, також "знали" цей секрет". (Робота в Лабораторіях Дослідження Мозку в Нью-Йоркському медичному коледжі, про яку повідомлялося в "Нью Сайентист" — New Scientist, April 11th, 1968, p.89).

Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова