Якийсь дервіш, роками домагаючись досконалості, працював над створенням особливого зілля, за допомогою якого хотів зцілити одну людину, до речі сказати, вельми багатого. Коли ліки, нарешті, було доведено до готовності, дервіш так зрадів, що тут же, не зволікаючи, вирушив у дорогу, навіть не порадившись зі своїм суфійським наставником, щоб дізнатися, чи не змінилися чи не змінилися обставини. Зупинившись на нічліг у караван-сараї, дервіш познайомився з одним чоловіком і повідав йому про формулу і чудові переваги свого відкриття.
Щойно дервіш заснув, цей негідник, викрав ліки, підмінивши їх підсолодженим гранатовим соком, а сам поспішив до хворого, сподіваючись на щедру винагороду.
Коли негідник дав багатій людині трохи зілля, хворий одразу відчув себе ще гірше. Довелося злодієві тікати, що він і зробив, у повному переконанні, що дервіш просто божевільний, а його зілля просто бурда. Таким чином, навіть знання рецепта не пішло йому на користь. Одна радість злодієві, що вчасно втік, і що слуги багатія не побили за шахрайство.
Коли ж до хворого прийшов дервіш і дав йому гранатового соку, той одужав від першого ковтка.

Коментарі:
Ця тема для медитаційного розвитку, і, як така, не передбачає коментарів.

Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова