Жив в одній країні лікар. Він жив за часів, коли медичне мистецтво повсюдно перебувало все ще на низькому рівні. Щоб виправити це становище, свої знання він вирішив зробити доступними на самому крайньому заході материка, де він жив. Там знаходилася країна, звана Гарб. Знання медицини в цій країні майже були відсутні, хоча в інших відношеннях її жителі створили досить високу культуру.
Будучи людиною не тільки вченою, а й мудрою, наш лікар, перш ніж вирушити у Гарб, докладно дізнався все про жителів країни. Серед іншого він виявив, що гарбіяни, варто їм лише почути про будь-яку корисну річ, мають схильність заволодівати нею і використовувати руйнівним способом. Знову таки, як з'ясувалося, деякі тирани з їхнього числа опановували цінні практичні знаннями, але берегли їх для власної користі.
Тому він пустив чутки, що в далекій країні живе лікар, здатний зцілювати багато хвороб. Натовпи людей кинулися на пошуки таємничого лікаря, керуючись, здебільшого, вельми помилковими мотивами, адже вони були жителями Гарба. Через своє завзяття (що дехто назвав би жадібністю) дехто з цих шукачів переконав себе в тому, що вже знайшов "чудесного цілителя". Іноді, самі того не відаючи, вони й справді зустрічали його. Однак їм вірилося, що зцілення від недуг траплялося з якоїсь іншої причини, або що хвороба їхня проходила сама собою. Насправді ж відбувалося ось що: доктор, піклуючись лише про зцілення хворих і збереження свого мистецтва, жив серед пацієнтів інкогніто.
У нього були представники і в інших країнах. Ці представники запевняли, що мають у своєму розпорядженні ліки від різних хвороб, але що ліки ці дуже дорогі. Фактично ж ніяких витрат вони не несли, оскільки самі ліки нічого не коштували. Але куди ж тоді, питається, йшли гроші?
А на дорожні витрати лікаря, який часто змушений був здійснювати далекі подорожі, щоб особисто обстежити того чи іншого пацієнта. подорожі, щоб особисто обстежити того чи іншого пацієнта і провести курс лікування, зрозуміло, так, щоб той ні про що не здогадався. Через те, що процедура лікування, за необхідності, зберігалася в таємниці, пацієнти часто припускали, що час, потрібний лікам, щоб впоратися з недугою, залежить від реакції організму на курс лікування. Насправді ж, термін зцілення, звичайно, відповідав часу, витраченому лікарем на поїздку до своїх пацієнтам.
А тепер уявляєте, що сталося, коли доктор цей помер. Всі не обізнані посередники, як і раніше, твердили про далекі ліки, час і вартість. Вони не знали, що вже інший лікар, призначений першим, і який став його наступником, проводив лікування способом, відповідно до зміненими умовами і власними особистими якостями. І він не завжди працював через колишніх представників або через їхніх наступників.


Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова