Акрам був людиною, яка присвятила себе ревним і невідступним пошукам істинного знання. Після багатьох років він прийшов у будинок мудреця, який пізнав усі таємниці життя.
Акрам попросив відкрити йому таємниці, на що мудрець просто сказав:
"Починати треба спочатку, і всьому свій час".
Через кілька років, протягом яких Акрам виконував найменші бажання вчителя, все, що він, як йому здавалося, дізнався, це те, що "Через кілька століть настане Золотий Вік".
"У такому разі, мені треба потрапити в ці майбутні століття", - сказав собі Акрам, тому що не міг уявити, щоб нині мудрець здатний був був зробити для нього що-небудь більше.
Покинувши присутність обізнаної людини, він знову вирушив на пошуки і, мандруючи по всьому світу, нарешті, знайшов того, хто був йому більше до смаку. Ним виявився факір-чудотворець, який погодився занурити Акрама в семисотрічний сон.
Коли Акрам прокинувся, то виявив себе серед руїн могутньої цивілізації: по всьому безлюдному ландшафту лежали в руїнах колись величні палаци; зарослі без нагляду сади, нагадували про колишню пишноту; всюди були розкидані всілякі свідоцтва дивовижних досягнень минулого світу.
Багато днів Акрам бродив у пошуках хоч якихось ознак людського життя життя. Нарешті, він помітив вдалині димок, що вказує на присутність людини, і незабаром прийшов до багаття, біля якого сидів здичавілий, самотній дервіш у лахмітті.
"Я шукаю Золотий Вік", - сказав Акрам.
"Ти запізнився, на двісті років", - сказав дервіш.



Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова