Бахауддін Накшбанд сидів одного разу в залі прийомів, коли гордовитий аристократ, який подорожував за дорученням якогось султана, зажадав, щоб його впустили.
"Нехай увійде", - сказав Бахауддін.
Після обміну звичайними привітаннями посланник заявив:
"Я відхилився від свого маршруту і заїхав до тебе з однією лише метою - поставити дуже відверте запитання. Ось воно: Якими насправді є твоє становище і твій статус у цьому житті? Про себе, наприклад, можу сказати, що я - Амір і подорожую за дорученням Імператора.
Інші люди - впливові пани, купці, вчені тощо. У цивілізованій країні кожен має якийсь статус. Які твої претензії, і як нам називати тебе? Люди звуть тебе Королем (Шахом), Паном, а також Учителем. Але людина, що трохи знає грамоту і повчає трьох хлопчаків, теж є вчителем, а також є царі, за ім'ям яких не стоїть ніякої влади".
Мірза Ансарі запитав:
"Мауляна, чи не дозволите мені відповісти на це запитання?"
Мауляна сказав:
"Якщо Князь вважатиме твою відповідь достатньо авторитетною".
Князь відповів:
"Так, оскільки нема чого вимагати відповіді від будь-кого безпосередньо, якщо можна отримати її від обізнаного підлеглого". Тоді Мірза Ансарі сказав:
"Наш пан (Мауляна) - людина, яку відвідують царі. Принці запитують його поради. Аристократи і вчені слухають те, що він говорить і показує їм. Купці та вельможі, воєначальники й навіть султани під своїми посланнями до нього підписуються: "Баш Слуга". Тому ранг нашого пана ніяк не може бути нижчим за їхній ранг. Володіє він землями чи ні, ранг його не поступається рангу султана. султана. Йому не привласнюють статус вищий, ніж у султана, тільки тому, що на землі немає людини, яка могла б присвоїти йому вищий статус. На мій погляд, відвідавши його, ви анітрохи не впустили своєї гідності. Але ваше запитання, який його статус, слід віднести до когось вищого, ніж сам імператор, навіть якщо ми хочемо визначити цей статус у поняттях цього світу".
Мауляна Бахауддін сказав:
"Тому, чи не краще зняти питання, оскільки, цілком очевидно, що воно не піддається відповіді?".

Коментарі:
Тут натяк на незалежність суфійського співтовариства і першість, яку визнають за її адептами в багатьох місцях. Традиційно нащадки Пророка (включно з Бахауддіном) стоять на щаблі вищому, ніж монархи, що не належать до роду хашимітів, оскільки ніяка державна влада не може дарувати або позбавляти шаріфа чи сейїда титулу. (Порівняйте: Сер Олаф Кароу, у газеті "Тайме" - the Times, London. November 25th, 1967, листи редактору).

Ідріс Шах. "Спостереження за покровом". Переклад з англійської на російську М.Д. Степанова